РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница

ЗМІСТ

ПОПЕРЕДНЄ СЛОВО............................................. 5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ................................................................................. 11

1.1. Предмет і завдання курсу «Методика організації художньо- мовленнєвої діяльності в дошкільному навчальному закладі* Питання для контролю...... 11

1.2. Становлення і розвиток методики організації художньо- мовленнєвої діяльності дошкільників 18

1.2.1. Костянтин Дмитрович Ушинський......................................................... 18

1.2.2. Софія Федорівна Русова 21

1.2.3. Євгенія Олександрівна Фльорина........................................................... 27

1.2.4. Розвиток методики організації художньо-мовленнєвої діяльності у другій половині XX століття 31

1.3. Художня діяльність і художня творчість у дошкільному віці 38

1.4. Сутність і характеристика художньо-мовленнєвої діяльності 42

1.5. Жанри літературного мистецтва................................................................................. 52

1.5.1. Взаємозв’язок різних видів мистецтв.............................................................. 52

1.5.2. Функції художньої літератури............................................................................ 54

1.5.3. Усна народна творчість 58

1.5.4. Прояви мовленнєвої творчості дітей.................................................................... 66

1.6. Змістова характеристика художньо-мовленнєвої діяльності 75

1.7. Особливості художньо-естетичного сприймання дітей дошкільного віку.. 80

1.8. Оцінно-етичні судження РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница у структурі художньо-мовленнєвої

діяльності дітей дошкільного віку......................... 92

Питання для контролю......................................... 101

Практичні завдвння.............................................. 102

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕННЄВОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ В ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ... 103

2.1 Форми організації художньо-мовленнєвої діяльності 103Методики ознайомлення дічччї :і милими филі.хлорними жпнра- ми.............. 106

2.2. Методика роботи ;і казкою 122

2.3. Методика читання дітям художніх тітріи............................................................ 14«

2.4. Методика проведення бесід на морально етичні темп................................. 168

2.5. Методика роботи з художніми іліоетраціямп............................................... І 74

2.6. Робота в куточку книги 187

2.7. Методика роботи з поетичними творами у дошкільному закладі. 189

2.8. Розвиток словесної творчості на літературних заняттях................................ 205

2.9. Формування почуття гумору в дошкільнят 214

Питання для контролю............................... 217

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕАТРАЛЬНО-ІГРОВОЇ ТА ТЕАТРАЛЬНО- МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ................. 220



3.1. Види театралізованої діяльності дошкільнят.................................................. 220

3.2. Організація і проведення театральних РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница вистав у дошкільному закладі.................... 232

3.3. Драматизація та інсценування художніх творів 243

Питання для контролю............................... 248

Практичні завдання.................................... 249

РОЗДІЛ 4. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА КЕРІВНИЦТВА ОБРАЗОТВОРЧО-МОВЛЕННЄВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ДІТЕЙ 251

4.1. Методика розвитку мовлення у процесі образотворчої

діяльності.................................................... 251

Питання для контролю............................. 266

РОЗДІЛ 5. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ Й КЕРІВНИЦТВА МУЗИЧНО-

МОВЛЕННЄВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ДІТЕЙ 268

Питання для контролю............................... 284

РОЗДІЛ 6. СПІЛЬНА РОБОТА СІМЇ ТА ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ З РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ 285

6.1. Форми роботи з сім’єю 286

6.2. Методика проведення свят і розваг..................................................................... 290

Питання для контролю............................... 298

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


Мова — унікальний засіб прилучення людини до цінностей духовної культури різних поколінь. Ознайомлюючись з літературою і фольклором, опановуючи рідну мову, ми зростаємося корінням з історичною та культурною спадщиною свого народу РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница. І водночас надбання найкращих зразків скарбниці народної і літературної мови стимулюють людину до творчого натхнення.

Виховання з перших років життя інтересу до мови і влучних виразів, образних слів та словосполучень, фразеологіз­мів і прислів’їв, прагнення до досконалого володіння рідною мовою — це надійний шлях розвитку виразного яскравого мовлення, формування високодуховної особистості, громадської гідності людини.

Найважливішими джерелами розвитку дитячого мовлення є художня література й усна народна творчість, величезна сила впливу яких традиційно використовувалась у вітчизняній і зарубіжній педагогіці як могутній чинник виховання й освіти підростаючого покоління. Виховна та художня цінність цього виду мистецтва обумовлена специфікою засобів втілення в РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница ньому художнього образу, насамперед мовних засобів виразності, адже мова літературного твору є найкращою, найвищою формою літературного мовлення, якого діти прагнуть наслідувати.

Живодайним джерелом розвитку художньої літератури є •усна народна творчість. Класичний зразок фольклору — казка, стародавній знак усної народної творчості. У казці закладено величезний естетичний потенціал, що виявляється в яскравому, романтичному зображенні казкового світу, в ідеалізації позитивних героїв, в захопленості та повчальності. Колоритна, яскрава мова казок захоплює, викликає в уяві дітей чудові образи, пробуджує фантазію.

Повною мірою особливості українського фольклору


проявляються і в малих фольклорних жанрах - прислів’ях, приказках, загадках, гуморі. Прості, невеличкі за обсягом, вони дивують оригінальною будовою, широким РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница використанням мовних виразних засобів. Усе в них економне, доцільне, кожне слово на місці. Загадка — поетична форма, яку характеризують високий ступінь метафоричності, ритмічна домірність, одухотворення, уособлення неживого світу, що надають загадці особливої поетичності.

До малих фольклорних жанрів належать також потішки, заклички, дражнилки, колисанки, забавлянки, жарти, ігри з текстами, скоромовки і т. ін. їх художня форма поєднується з глибокою узагальненою думкою. Це дозволяє використовувати фольклорні жанри як важливий засіб виховання мовленнєвої культури дітей. Літературний твір виступає перед дитиною в єдності змісту і художньої форми, але сприйняття літературного твору буде повноцінним тільки за умови, якщо дитина до нього підготовлена. Для цього необхідно РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница звернути увагу дітей не тільки на зміст, а й на виразність мовних засобів казки, оповідання, вірша та інших творів художньої літератури, тобто включити дитину до художньо-мовленнєвої діяльності.

Художнє сприйняття, словесна творчість - головні складові компоненти художньо-мовленнєвої діяльності, в якій виконання та відтворення сприйнятих літературних творів супроводжується образним, виразним мовленням.

Дитина проходить довгий шлях від наївної участі у зображуваних подіях до складніших форм естетичного сприйняття. Дослідники звернули увагу на характерні особливості усвідомлення дошкільниками змісту й художньої форми творів. Це насамперед конкретність мислення, невеличкий життєвий досвід, безпосереднє ставлення до реального життя. Тому тільки на певному ступені розвитку та лише в РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница результаті цілеспрямованого виховання можна формувати естетичне сприйняття, і на цій основі розвивати дитячу художню творчість.

На основі аналізу літературного твору в єдності його змісту й художньої форми, а також в активному засвоєнні засобів художньої виразності, діти навчаються передавати в образному слові певний зміст, самостійно складати невеличкі твори.

Словесну творчість розуміють як діяльність дітей, що виникає під впливом творів мистецтва та вражень від навколишнього життя. Вона виявляється у створенні дітьми усних творів — оповідань, казок, віршів тощо. Взаємозв’язок між сприйняттям художньої літератури та словесною творчістю створюється на основі розвитку в дітей поетичного слуху, тобто здатності відчувати виразні засоби художнього мовлення та певною мірою РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница усвідомлювати їх, а також уміння розпізнавати жанри, розуміти їх особливості, усвідомлювати зв’язок компонентів художньої форми зі змістом літературного твору. Розвиток поетичного слуху — важливий чинник формування культури мовлення.

У педагогічній практиці вживається термін «хороше мовлення» як високий рівень мовленнєвої культури й визначається щонайменше за трьома ознаками: багатством, точністю, виразністю. Багатство мовлення передбачає великий обсяг словника, розуміння та доцільне використання в мовленні слів і словосполучень, розмаїтість використаних мовних засобів виразності.

Прилучення дітей до краси художнього слова сприяє збагаченню їхнього лексичного запасу. Точність мовлення можна розглядати як оптимальне слововживання, тобто вміння добирати такі слова, які найкраще передають зміст висловлювання, розкривають у РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница логічній послідовності його тему та головну думку. Важливо, щоб діти оволоділи синонімією, навчилися розрізняти значення змістових відтінків слів. Художній аналіз літературних творів підводить дітей до заглиблення у зміст слова. Нарешті, виразність мовлення передбачає добір мовних засобів, які відповідають умовам і завданням комунікації. Ця якість обов’язково співвідноситься з функціональним стилем, розумінням ситуації, специфіки умов мовлення при виборі найбільш відповідних слів та виразів.

Формування виразності мовлення під впливом художнього слова відбувається у двох напрямах: через інтонаційну виразність та стильову образність. Розвиток образного мовлення дітей буде ефективним лише в процесі сприймання художнього с.ггова та самостійного складання ними зв’язних РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница висловлювань. Мовлення дошкільнят стає образним, щирим і живим, якщо у них виховується інтерес до мовного багатства, розвивається вміння вживати у своєму мовленні різноманітні виразні засоби.

Серед засобів виразності певне місце належить фразеологізмам, використання яких надає мовленню особливої яскравості, влучності та образності. Ознайомлення дошкільни­ків з малими формами фольклору допомагає їм краще зрозуміти роль виразних засобів (порівнянь, фразеологізмів, метафор, епітетів) у художньому тексті, розширює досвід використання народних яскравих та влучних висловів у процесі спілкування. Зазначимо, що запропонована методика організації художньо- мовленнєвої діяльності спрямована передусім на мовленнєвий розвиток дошкільнят. Така позиція є принциповою.

У практиці роботи дошкільних закладів головна РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница увага приділяється виховному й пізнавальному значенню літератур­них і фольклорних творів, робота над літературним твором зводиться до засвоєння дітьми головної лінії сюжету, мовні ж якості художніх текстів нерідко залишаються поза увагою педагогів і дітей. Крім того, досить поширеним є погляд на художній текст як на своєрідний еталон, незмінний і непорушний.

Прогресивнішою, на нашу думку, є інша позиція, за якою пропонується активна «дослідницька» діяльність дитини зі сприйняття літературного твору, момент її співтворчості з автором. Окремі дослідники таку діяльність називають «словесною грою», «експериментуванням з художнім текстом», «літературними іграми». Вважаємо, що «проживання», прийняття дитиною літературного твору, можливість «грати» з художнім словом надають процесу сприймання РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница більш глибокого змісту, загострюють увагу на мовному матеріалі, примушують замислитися над значенням використаних у тексті слів і виразів, сприяють збагаченню мовлення, формуванню його образної виразності. Тому засобами художньої літератури слід розвивати як лексичну, граматичну, фонетичну компетентність, так і виховувати культуру мовлення дошкільнят, розвивати поетичний слух, прищеплювати любов до художньої літератури як мистецтва слова.

Пропонована методика ознайомлення малюків з художньою літературою і фольклором та формування на цій основі образного мовлення побудована з урахуванням основних завдань програми А.М.Богуш «Мовленнєвий компонент дошкільної освіти». У програмі подано головні функції художньої літератури як мистецтва слова, розкрито принципи добору художніх творів для дітей РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница та ознайомлення з художніми творами; подано змістову характеристику художньо- мовленнєвої діяльності дошкільнят, визначено конкретні завдання формування художньо-мовленнєвої компетенції для кожної вікової групи.

Ключовими напрямами в організації художньо- мовленнєвої діяльності дошкільників є такі:

Розвиток художньо-естетичного сприймання і словесної творчості. У сприйманні художнього тексту кожна дитина проявляє своє розуміння, пропускає здобуту інформацію через особистий неповторний і унікальний досвід. Вчені відзначають зв’язок між розвитком чутливості до художнього слова, що здійснюється під керівництвом вихователя у процесі аналізу художнього твору, і виразністю самостійних дитячих висловлювань. Г.Леушина зазначала, що художній літературний матеріал своїм змістом викликає у дитини потребу в новій структурі мовлення РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница, а його форма дає їй необхідні зразки, які вона засвоює в ході свого розвитку. Трансформація отриманих уявлень про художній твір у самостійне творче висловлювання набуває у кожної дитини свого колориту, своїх особливостей, тому необхідно врахувати індивідуальні відмінності в оцінці дитячої словесної творчості. Словесна творчість під впливом літературних творів — це використання здобутих у процесі сприймання найкращих літературно-мовних форм у власних висловлюваннях і самостійних творах.

Розвиток мовлення, виховання культури мовлення дитини передбачає особливу організацію мовленнєвої роботи, спрямовану на збагачення словника, граматичної упорядкованості, зв’язності висловлювань у процесі роботи над текстом, а також розвиток поетичної чутливості до краси РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница й точності художнього слова, що сприяє прояву естетичної функції дитячого мовлення. Словесна творчість є вищою формою дитячого мовлення, для якого характерні самостійність, образність, зв’язність, виразність.

Літературознавча підготовка. Елементарна літературознавча пропедевтика враховує специфіку літератури як мистецтва слова. Щоб пізнати, усвідомити ідейно-естетичний зміст твору, а водночас і суть зображених у ньому життєвих явищ, недостатньо тільки чуттєвого сприймання образів, картин твору% потрібне їх осмислення, певна літературна обізнаність дошкільнят. Вона передбачає ознайомлення з найпоширенішими жанрами дитячої літератури і фольклору: казкою, оповіданням, віршем, байкою, казковою повістю, загадкою, піснею, прислів’ям, приказкою, колисковою, скоромовкою, закличкою, лічилкою, дражнилкою тощо.

У процесі ознайомлення з художньою літературою РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница дітей підводять до елементарного аналізу літературно-художньої структури твору: вчать розуміти основний його зміст, знайомлять з жанровими, композиційними, мовними особливостями різних творів. Одержані літературні знання діти використовують під час складання власних розповідей.

Збагачення емоційно-чуттєвого і когнітивного досвіду. Творча рухова, мовленнєва, діяльнісна активність дитини у процесі сприймання і проживання, прийняття художнього


твору, безумовно, абпгичус СМОЦІЙНО-чуТТЄВИЙ і когнітивний досвід дошкільники.

Народно сміхоті творчість - (анекдоти, усмішки, жарти), на жаль, не використовується в дошкільному віці як засіб прилучення до побутової народної сатиричної культури. На наш погляд, це ефективний шлях розвитку мовлення, інте­лектуального виховання і, в цілому, психічного розвитку ди­тини.

Використання символічних РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница моделей за мотивами літератури і фольклору для відтворення головної сюжетної лінії твору (за методом Л.Венгера) у мовленнєвій, а також у зображувальній діяльності, різноманітні види театралізації сприяють розвитку особистісної активності, здібності утворювати гнучкі, рухливі, варіативні образи, встановлю­вати зворотний зв’язок усередині естетичного досвіду, творчого синтезу старого і нового.


РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО- МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1. Предмет і завдання курсу «Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності в дошкільному навчальному закладі»

Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності в дошкільних навчальних закладах - це галузь педагогічної науки, яка вивчає особливості сприймання, запам’ятовування, розуміння і відтворення дітьми дошкільного віку змісту художніх творів, специфіку педагогічної діяльності, спрямованої на РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница формування у дітей знань і навичок роботи з книгою, художнім текстом, уміння аналізувати художні тексти, зіставляти їх зміст з власною поведінкою й однолітків, розігрувати (декламувати, театралізувати, інсценувати) зміст художніх творів.

Об’єктом методики організації художньо-мовленнєвої діяльності є художньо-мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку.

Предмет - процес організації педагогом художньо- мовленнєвої діяльності дітей.

У завданнях методики організації художньо-мовленнєвої діяльності виокремлюють фундаментальні і прикладні.

Фундаментальними завданнями методики виступають:

- дослідження предметів сприймання, запам’ятову­вання і відтворення змісту художніх творів дітьми дошкільного віку;

- визначення принципів, методів та форм роботи з кни­гою і художнім текстом у дошкільному навчальному закладі;

- вивчення РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница закономірностей і тенденцій сприймання й розуміння дітьми змісту художніх творів.

Прикладними завданнями є:

-визначення змістового аспекту роботи з книгою в дошкільному навчальному закладі;

-розробка варіативних та інноваційних методик роботи з художнім текстом у дошкільному навчальному закладі;

-розробка педагогічної системи керівництва організацією художньо-мовленнєвої діяльності дошкільників.

Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей виокремилась у самостійну педагогічну дисципліну з «Методики розвитку мовлення дітей та ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі», яка, у свою чергу, була складовою дошкільної педагогіки.

Виокремлення методики організації художньо- мовленнєвої діяльності дошкільників як самостійної педагогічної дисципліни було зумовлено низкою факторів, а саме: -діяльнісним підходом до роботи з РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница художньою книгою в дошкільному закладі, що привело до виокремлення різних видів діяльності, пов’язаних з використанням художніх текстів у роботі з дітьми, як-от: художньо-мовленнєвої, театрально- ігрової, театрально-мовленнєвої, мовленнєвотворчої, образотвор­чо-мовленнєвої, музично-мовленнєвої;

-збільшенням питомої ваги використання художньої літератури як на заняттях з художньо-мовленнєвої діяльності, так і на заняттях з усіх інших розділів програми, а також у процесі роботи в повсякденному житті (інших режимних моментів: ранковий підйом, прогулянки, друга половина дня, вечірні години, самостійна художня діяльність дітей, ранки, літературні вечори, розваги, виставки, ігри-драматизації і т.ін.);

-необхідністю теоретичного й наукового обґрунтування методики роботи з художніми РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница текстами різних жанрів українських і зарубіжних письменників та творами усної народної творчості.

Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку є складовою фахової, професійної підготовки майбутніх педагогів дошкільних навчальних закладів (вихователів, старших педагогів-методистів, завідувачів, інспекторів, методистів відділів освіти) залежно від кваліфікаційного рівня.

Виокремлюють три рівні професійної підготовки.

Перший рівень — практичний, характерний для випускни­ків педагогічних училищ.

Майбутні вихователі у процесі навчання в педучилищі мають набути практичних умінь і навичок залучення дітей до


роботи з книгою, художнім текстом та відтворення дітьми змісту знайомих художніх творів у різних видах діяльності.

Другий рівень — теоретичний, здійснюється у процесі підготовки фахівців дошкільної освіти в РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница коледжах. Студенти педагогічних коледжів мають набути, крім практичних умінь і навичок, ще й теоретичних знань як з теорії художньо- мовленнєвої діяльності, так і методики її організації з урахуванням вікового періоду дітей.

Випускник коледжу (бакалавр) має:

- знати основні принципи добору художніх творів для дітей та принципи ознайомлення дітей з художніми творами;

- бути обізнаними з джерелами художнього читання дітям;

- володіти варіативними методиками з організації художньо-мовленнєвої діяльності та інших видів діяльності в дошкільному закладі, пов’язаних з використанням художніх текстів різних жанрів;

- вміти виявляти, аналізувати й оцінювати результати педагогічного впливу на дітей в ході художньо-мовленнєвої діяльності.

Третій рівень РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница — рефлективний, характерний для ви­пускників дошкільних факультетів педагогічних інститутів і університетів.

Основні завдання викладання методики організації художньо-мовленнєвої діяльності в інституті, університеті:

- озброїти студентів теоретико-методичними знаннями щодо роботи з художніми текстами і дитячою книгою в дошкільному навчальному закладі;

- знати психофізіологічні особливості сприймання, запам’ятовування, розуміння і відтворювання дошкільниками художніх текстів різних жанрів та враховувати їх у практичній роботі з дітьми;

- визначати зміст, форми і методику роботи з художніми текстами з урахуванням вікової групи та індивідуально- психологічних особливостей дітей;

- володіти діагностичними методиками щодо виявлення рівня сприймання, запам’ятовування, розуміння, відтворення змісту художніх текстів різних жанрів та розвитку мовлення РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница дітей за змістом художніх текстів;

- прищепити вміння і навички організаційно-педагогічної роботи з художнім текстом і книгою в дошкільному закладі;

- сформувати вміння узагальнювати і розповсюджувати передовий інноваційний педагогічний досвід роботи з художньо- мовленнєвої діяльності;

-стимулювати розробку нових інноваційних методик роботи з художньою літературою н дошкільному навчальному закладі.

Методологічними засадами методики організації з художньо-мовленнєвої діяльності дітей є положення матеріалістичної філософії щодо єдності свідомості, мови і діяльності; мови, мислення і мовлення; раціонального й емоційного (чуттєвого); загальнолюдських і національних цінностей; закони діалектики: перехід кількісних змін в якісні; боротьба і єдність суперечностей.

Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей пов’язана з іншими навчальними дисциплінами РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница, зокрема: теорією літератури, українською і зарубіжною дитячою літературою, психологією, культурологією, мистецтво­знавством, лінгводидактикою, виразним читанням, методиками образотворчого мистецтва, музики та іншими фаховими методиками.

Методика, як й інші педагогічні науки, використовує комплекс методів наукового дослідження.

Теоретичні методи: вивчення й аналіз наукового фонду літератури з проблемами дослідження; моделювання, аналіз і узагальнення матеріалів дослідження й педагогічної практики.

Емпіричні методи: спостереження, бесіда, анкетування, інтерв’ю, оцінка компетентних суддів; педагогічний експеримент.

Методи наукового дослідження студенти використовують у процесі підготовки курсових і дипломних робіт. Для цього використовують наявні й розробляють самостійно діагностичні методики розвитку художньо-мовленнєвої діяльності дітей. Наведемо декілька діагностичних методик.

Розуміння РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница дітьми змісту художнього тексту

Варіант І. Мета: з’ясувати розуміння дітьми змісту тексту казки, оповідання, вірша, визначити здатність добирати предмети, картинки до змісту твору.

Хід досліду: Дитині читають художній текст. Пропонують розповісти його, після цього відібрати предмети, картинки, про які згадувалось у змісті художнього тексту.

Результати обробки досліду заносять до таблиці.

Назва

твору

Кількість

Кількість відтворених

Кроз

речень

слів

картинок

речень

слів

картинок

де К - коефіцієнт розуміння тексту; т- кількість речень (слів, картинок), відтворених дитиною; п - загальна кількість речень (слів, картинок).

Варіант II. Мета: з’ясувати особливості розуміння дітьми тексту оповідання, визначити вміння помічати зайві речення та лексичні одиниці в сюжеті.

Хід досліду: Дитині читають по черзі оповідання Л, Толстого «Два товариші» та РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница В. Осеєвої «Погано». За змістом кожного проводиться бесіда.

Через деякий час пропонують знову послухати оповідання Л. Толстого «Два товариші», але в іншому вигляді (деформо­ваний текст, у дужках подаються речення з оповідання В.Осеєвої «Погано»).

Два товариші

Ішли лісом два товариші, і вискочив проти них ведмідь. (Собака сердито гавкав, припадаючи на передні лапи.) Один кинувся навтьоки, виліз на дерево й заховався, а другий залишився на дорозі. (Прямо веред ним, притиснувшись до тину, сиділо маленьке скуйовджене кошеня.) Робити йому було нічого: він упав на землю і вдав, що мертвий. Ведмідь підійшов до нього і почав нюхати, а той і дихати перестав. (Воно РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница широко відкрило рота і жалібно нявкало. Недалечке стояли два хлопчики і чекали, що буде.) Ведмідь понюхав його обличчя, подумав, що мертвий, і відійшов. (У вікно виглянула жінка і поспішно вибігла на ґанок.) Коли ведмідь пішов, той зліз з дерева і сміється:

- Ну, що, - каже, - ведмідь тобі на вухо сказав? (Як вам не соромно.)

- А він сказав мені, що погані ті люди, які в біді від товаришів тікають.

Запитати у дитини: Чи не помітив ти у змісті нічого зайво­го? Можливо, тут є речення з іншого оповідання? У разі потреби оповідання читається повторно.

Результати обробки досліду заносять до таблиці РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница.

Прізвище, ім'я дитини

Кількість зайвих речень

Кількість помічених речень

Кро,

перше читання

друге читання


Розуміння дітьми фразеологічних зворотів Мета: з’ясувати розуміння дітьми старшого дошкільного віку фразеологічних зворотів.

Хід досліду: Дослід проводиться з дітьми випускної групи дошкільного закладу (старша чи підготовча до школи група). Запропонувати 15 дітям фразеологізми й запитати: «Як ти розумієш цей вислів? Що це означає?» Відповіді дітей записати дослівно у протокол за схемою, окремо на кожну дитину.

Коефіцієнт розуміння обчислити за попередньою формулою. Для уточнення розуміння дітьми ідіом можна запропонувати їм скласти з кожною фразою речення. Речення занести до протоколу.

ІДІОМИ

Відмова

Часткове

Правильне

Неправильне

пояснити

правильне

пояснення

пояснення

пояснення

Байдики бити Довгий яшик Неначе води в рот набрав


Ловити РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница вітра в полі

Ні в тин, ні в ворота

Двох зайців убити

Бровою не моргнути

І риби наловити і ніг не замочити

Як посієш, так і пожнеш Після дощику в четвер

Особливості переказування художнього тексту Мета: з’ясувати вміння дітей переказувати (повно, стисло, вибірково) казку.

Хід досліду: Дослідник бере по двоє дітей з кожної вікової групи (середньої, старшої, підготовчої), читає їм казку один раз і пропонує переказати (дослід проводиться індивідуально з кожною дитиною).

Попередня робота. Дібравши казку, дослідник виділяє основні понятійні одиниці тексту, які дозволяють оцінити переказ як повне відтворення тексту. Наприклад, див. протокол запису відтворення (переказу) української народної казки «Колосок».

Якщо дитина відтворила слово РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница чи фразу, ставиться по­значка “+”, якщо замінила слова казки своїми словами, за­писується слово-замінник.

Статистичну обробку дослідного матеріалу проводять за формулою:

К = -*100, п

де Кв — коефіцієнт відтворення; т — кількість відтворених слів (фраз); п—кількість виділених понятійних одиниць.

Значення Кв

80—100 % — повний переказ;

64—75 % — стислий переказ;

56—60 % — вибірковий переказ;

нижче 50 % — поверхове відтворення тексту, зв’язний переказ відсутній.

Протокол запису відтворення (переказу) української народної казки «Колосок»

Понятійні одиниці тексту

Відтворення

к.

Тип

переказування

Колосок Двоє мишенят Круть Верть Півник

Голосисте горлечко

Співали

Танцювали

Крутились

Вертілись

Піснею будив

Схоплювався

Робив

Замітав подвір'я Запропонував обмолотити Борошна намолов Мишенята відмовились Обмолотив сам Тісто місив Дрова рубав Піч затопив

Пироги пік Мишенята хочуть їсти Півник їх виганяє

Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 4 | Нарушение авторских прав


documentaonpmll.html
documentaonptvt.html
documentaonqbgb.html
documentaonqiqj.html
documentaonqqar.html
Документ РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 1 страница